Аналітики Кримської правозахисної групи провели моніторинг контенту російських медіа за 2022 рік та виявили наративи, які російські пропагандисти використовували задля закликів до знищення або переслідування українців у Криму та на новоокупованих територіях України.

У своїх висловлюваннях пропагандисти здебільшого просували наступні наративи:

“Українців як нації не існує, оскільки українці – це етнічні росіяни”; “Росія має захопити Україну повністю або частково для повного знищення націоналістів, бандерівців та нацистів”;
“Українців, які не підтримують Росію, треба переслідувати, депортувати або знищити”; “Знищення українців – це відповідь на їхню підтримку військового спротиву України проти Росії”; “Цивільних українців можна знищувати для досягнення військових цілей, адже Україна сама змусила Росію до війни”; “Українську владу на окупованих територіях треба переслідувати або знищувати”. Моніторинг державних та приватних російських медіа показав, що для розповсюдження та нормалізації думки про те, що українців можна знищувати, російські спікери вдавалися до таких маніпуляцій: розмиття кордонів між цивільними та комбатантами, дегуманізація, використання термінів часів Другої світової війни та виправдання агресії проти цивільних цілями війни. Зокрема російські пропагандисти заперечували існування української нації і використовували це для підміни понять.

Розглянемо більш детально основні наративи, які використовуються для закликів до переслідування українців на окупованих територіях України.

“Українців як нації не існує, оскільки це етнічні росіяни”

Цей наратив є у висловлюваннях спікерів Сергія Веселовського та Сергія Міхєєва і використовується в якості пояснення, чому українців треба знищувати.

Наприклад, Сергій Веселовський у своєму виступі називає українців росіянами, які зрадили свій народ та стали рабами Заходу. Через це, начебто, Україна поступово ставала антиросією, а росіян, як неправильних українців, можна було грабувати, ґвалтувати та знищувати. Зокрема спікер дегуманізує українців, називаючи їх яничарами та рабами-манкуртами Заходу, які повстали проти свого російського народу. У висновку Веселовський приходить до того, що для настання миру та возз’єднання «єдиного народу» одних українців, які встали на сторону Заходу, треба знищити, а інших поставити на місце, повернувши російську ідентичність.

Сергій Міхєєв у своєму виступі стверджує, що геноцид українців неможливий, оскільки етнічної різниці між росіянами та українцями не існує, а є лише політична відмінність. В цьому випадку він звинувачує у розділені «єдиного» народу не країни Заходу, а ідеологію української нацистської держави та її прибічників, яких можна знищувати заради спокійного мирного життя.

Такі висловлювання дають російській аудиторії моральний дозвіл на схвалення дій для знищення українців, оскільки у російському медіапросторі українське населення називається терористами та екзистенційною загрозою для росіян, від якої треба захищатися.

“Українців, які не підтримують Росію, треба переслідувати, депортувати або знищити”

Здебільшого цей наратив використовують у висловлюваннях, в яких йде мова про окуповані Росією території та цивільних, які живуть там та чинять спротив окупації. У своїх виступах пропагандисти закликають до переслідування, депортації або знищення таких людей. Наприклад, Сергій Мардан у своїй програмі на телеканалі Соловьев LIVE закликає «отправлять на подвал» проукраїнських “маргіналів” (також він називає їх «Сєнцовими», прізвищем одного з колишніх політвʼязнів, незаконно заарештованого в окупованому Криму) або «просити» їх виїхати з підконтрольної Росії території. Свій виступ він підсумовує цитатою Горького: «Якщо ворог не здається, його знищують».

Зокрема російські пропагандисти використовують цей наратив як ультиматум для населення, яке перебуває в зоні бойових дій або недалеко від неї. Наприклад, закликають цивільних чоловіків здавати українські військові позиції росіянам для того, щоб врятувати себе та свої сімʼї.

Цей наратив також використовується у висловлюваннях про міста, які Росія хоче повернути або захопити в майбутньому. Наприклад, Сергій Мардан прокоментував звільнення Херсонщини українськими військами постом у своєму телеграм-каналі, де наголосив, що в Херсоні не були проведені фільтрації серед нелояльного населення. Спікер закликав після повернення російських військ до цього міста застосовувати до цивільних насильство, якщо це необхідно з точки зору військової адміністрації. В іншому своєму висловлюванні пропагандист закликав відправити в ГУЛАГ співробітників одеських ЖЕКів (житлово-експлуатаційних контор), які брали участь в демонтажі памʼятника Катерині II.

Цей наратив часто використовується в поєднанні з розмиттям кордонів між цивільними та комбатантами. Наприклад, заступник голови комітету з питань економічної політики фракції “Справедливая Россия – патриоты – за правду” Михайло Делягін висловив таку думку: російській армії треба інтенсивніше знищувати все, що чинить їй спротив, щоб зберегти більше життів українських військових та цивільних.

У такому випадку незрозуміло до знищення якої саме групи людей закликає спікер, оскільки спротив російській окупації чинять не тільки військові а й цивільні, які, наприклад, виходять на мітинги проти окупаційної влади. Крім того, для підсилення цієї тези спікери вдаються до дегуманізації проукраїнського населення, називаючи його хворобою, яка буде розповсюджуватися, якщо її не знищити.

“Знищення українців – це відповідь на їхню підтримку військового спротиву України проти Росії”

У висловлюваннях, де є цей наратив, російські пропагандисти закликають переслідувати або знищувати проукраїнських громадян на окупованих територіях, які відкрито кажуть про те, що чекають на українську армію. Наприклад, в ефірі телеканалу «Крым 24» голова громадської ради Сімферополя Олександр Юрьєв закликав висилати людей, які чекають на Україну та підтримують її збройний спротив проти Росії, до Сибіру “прибирати сніг”.

“Українську владу на окупованих територіях треба переслідувати або знищувати”

Варто зазначити, що російські пропагандисти також окремо закликають до знищення або переслідування представників української влади, які залишилися на окупованих територіях. Наприклад, Коротченко Ігор Юрійович в ефірі програми «60 минут» на «Россия 1» закликав заарештовувати “мерів-бандерів” та відправляти їх до трудових таборів на 20 років за відмову у співпраці з окупантами.

Публічні заклики до переслідування українців через їхню національну або політичну приналежність є дуже небезпечними, оскільки дають російським військовим дозвіл на вчинення воєнних злочинів, злочинів проти людяності та злочину геноциду на непідконтрольних Україні територіях.

Масштабність таких висловлювань може свідчити про цілеспрямовану політику РФ у переслідувані українців. Підтвердженням цього також є те, що за останні 10 років лише Кримська правозахисна група задокументувала сотні випадків переслідування, катування, депортації та вбивств цивільного населення у Криму та на новоокупованих територіях України. Найбільш вразливими є такі групи населення: активісти, журналісти, громадські або політичні діячі, колишні українські військовослужбовці.

Зокрема слід зазначити, що завдяки таким наративам російське суспільство стає толерантнішим до знищення українців. Це відбувається через системну дегуманізацію та навішування ярликів «зрадників» та «терористів» на українське населення, яке перебуває в окупації.

За результатами моніторингу було встановлено 10 спікерів, які розпалювали ворожнечу та закликали до переслідування або знищення проукраїнського населення на окупованих Росією територіях: 

Журавльов Олексій Олександрович – перший заступник голови Комітету Державної Думи з оборони; Ключенков Сергій Олександрович – ведучий на телеканалі «Соловйов.LIVE»; Коротченко Ігор Юрійович – російський журналіст та воєнний експерт; Михайлов Євгеній Олександрович – політолог, спеціаліст з міжнародних конфліктів; Міхєєв Сергій Олександрович – політолог, ведучий на телеканалі «Соловйов.LIVE»; Делягін Михайло Геннадійович – заступник голови комітету з питань економічної політики фракції “Справедливая Россия – патриоты – за правду; Веселовський Сергій Михайлович – ведучий на телеканалі «Крым24»;
Юрьєв Олександр Юрійович – голова громадської ради Сімферополя; Лосєв Олександр Вʼячеславович – фінансовий аналітик, член Президії Ради із зовнішньої та оборонної політики; Літовкин Віктор Миколайович – письменник, військовий оглядач. Відбір контенту проводився Кримською правозахисною групою за допомогою аналітичного сервісу «Word of war», розробленого ГО «Змінюємось разом». В ході моніторингу аналізувалися телепрограми, які вийшли в в ефір в період 2022 року в наступних російських медіа: «Россия 1», «Соловьев LIVE», «Перший канал». Також до моніторингового переліку увійшли обрані відеоканали деяких російських та кримських медіа та спікерів, які мають велику кількість підписників в соцмережах Youtube та Rutube та месенджері Телеграм.   

Методологія відбору та оцінки контенту була розроблена кандидаткою психологічних наук, дослідницею Інституту європейських, російських та євразійських досліджень (IRES), Упсальський університет (Швеція), доцентом Києво-Могилянської Академії, Юлією Криловою-Грек, з урахуванням результатів попереднього дослідження Кримської правозахисної групи «Мова ворожнечі в онлайн-медіа, які висвітлюють події у Криму». 

Авторка аналізу – документаторка КПГ Анастасія Чубукова. 

В додатку 1  наводяться приклади висловлювань, які, на думку аналітиків Кримської правозахисної групи, містять у собі мову ворожнечі разом із закликами до геноциду українців.